76–83 °C
Лимонник, меліса, свіже листя м’яти й тонкі пелюстки. Гарячіша вода дає їм гіркуватий присмак вареного.

Розділ другий · техніка
Далеко не кожна трава любить крутий окріп. Тут зібрано все, що ми перевірили на редакційній кухні: температурні межі для семи типів сировини, граничний час настоювання та три способи витягу, які роблять з однієї рослини три зовсім різні напої.
Фундамент напою
≈ 4 г
Решта чашки — вода. Отже, саме вона визначає результат найбільше, хоча згадують про неї наостанок.
Занадто м’яка вода дає в’ялий, водянистий напій: смак наче й відчувається, але одразу зникає. Занадто жорстка затягує поверхню плівкою й глушить аромат — на суцвіттях це видно особливо. Найкраще підходить вода середньої мінералізації — приблизно 80–160 мг солей на літр. Звичайний глечик-фільтр із вугільним картриджем дає саме такий результат: хлор і надлишок жорсткості зникають, а вода не стає дистильованою.
І не кип’ятіть ту саму воду вдруге. Від повторного кипіння з’являється «варений» присмак — його найлегше впізнати в липі та іван-чаї. Кип’ятіть лише той об’єм, який одразу підете заварювати.
Градуси
Запах трав живе в ефірних оліях, а ті легко випаровуються. Гаряча вода швидше випаровує олії: кухня наповнюється ароматом, а чашка його недоотримує.
76–83 °C
Лимонник, меліса, свіже листя м’яти й тонкі пелюстки. Гарячіша вода дає їм гіркуватий присмак вареного.
86–91 °C
Лаванда, липовий цвіт, м’ята перцева й суміші з цедрою.
93–97 °C
Ромашка, шавлія, материнка, чебрець і ферментований іван-чай.
100 °C
Кора, корінь цикорію, сушені яблука, гібіскус, листя малини й смородини.
Орієнтуйтеся на час: зніміть чайник і почекайте.
Хвилини
Час і градуси працюють як противаги: холодніша вода вимагає довшого очікування. Проте в настоювання є стеля. Кожна сировина має свій поріг, за яким у чашку йдуть танини, — і напій робиться терпким, сухим, гірким.
| Сировина | Мінімум | Найкраще | Межа |
|---|---|---|---|
| Меліса | 2 хв | 3–4 хв | 5 хв |
| М’ята перцева | 3 хв | 4–5 хв | 8 хв |
| Кипрій | 3 хв | 4–5 хв | 8 хв |
| Ромашка | 4 хв | 5–7 хв | 9 хв |
| Липовий цвіт | 4 хв | 6–8 хв | 11 хв |
| Чебрець | 5 хв | 7 хв | 10 хв |
| Лист смородини | 6 хв | 9–10 хв | 14 хв |
Кілька кіл
Великий цілий і ферментований лист без проблем витримує кілька заливань одне за одним. Натомість подрібнена трава, суцвіття й дрібна фракція викладаються вже в першому колі.
Перше
6 г · 180 мл
настоювати 35 секунд
Друге
20 секунд
вода тієї ж температури
Третє
+20 секунд
до витримки попереднього заливання
Четверте й далі
× 2
кожного разу подвоюйте час
Найнаочніше це видно на кипрії. На першому колі — квіти й мед, на другому — найбільша насиченість, на третьому — курага й ледь чутний тютюн. Четверте здебільшого вже порожнє, але саме воно показує якість ферментації: хороша сировина навіть тоді зберігає солодкість.
Поміж заливаннями лист не лишають у воді. Вилийте настій до останньої краплі, а мокрий лист лишіть у теплому чайнику з прочиненою кришкою.
Способи
Ці три способи часто плутають, хоча різниця між ними лише в тому, як до сировини надходить тепло.

Суху сировину заливають гарячою водою й накривають. Нагрівання одне, а потім вода лише остигає. Так заварюють усе, що має тонкий аромат: листя, квіти, делікатні трави. Кришка обов’язкова — летючі речовини з пари повертаються назад у напій.
Тут усе починається з холодної води: закипіло — і ще 10–25 хвилин на ледь помітному вогні. Так готують тверду сировину: корінь цикорію, сушені яблука й груші, вишневу кору, шипшину. На першому плані насиченість і колір, аромат — на другому.
Сировину залишають у холодній чи кімнатній воді на 5–14 годин. Олії виходять повільно, танінів майже немає — тож напій прозорий, солодкавий і без гіркоти.
«Та сама трава в трьох техніках дає трьох незнайомців».
Без вогню
Улітку ми майже все готуємо без вогню. Мороки мінімум, а смак вийде чистішим, ніж коли гарячий настій просто ставлять у холод.
Візьміть 22 г сухої сировини на кожен літр
Подвійна порція порівняно з гарячим способом.
Вода, ложка, кришка
Досить кімнатної води, нагрівати не треба.
Поставте в холодильник
Зазвичай на 9–11 годин. Для м’яти досить ночі в сім годин, смородиновому листу — чотирнадцяти.
Відцідіть і поставте в холод
Процідіть через дрібне сито й випийте за дві доби.
У холодному настої менше кислинки й майже зовсім немає гіркоти. Шавлії, деревію й полину цей спосіб пасує найбільше — гаряча вода робить їх різкими.
Чого уникати
Один окріп для всіх трав
При 100 °C меліса й лимонник уже за 40 секунд втрачають половину аромату.
Заварник без кришки
Разом із парою в повітря тікає найтонше — і смак пласкішає.
Лист у готовому напої
За 10 хвилин смак змінюється, а за 20 — стає терпким і сухим.
Повторне кип’ятіння
З’являється присмак вареного, і його вже нічим не приховати.
Надто дрібна фракція
Порошок за 70 секунд віддає все й одразу стає гірким.
Забагато штриха
Навіть восьма частина гвоздики, лаванди чи анісу глушить будь-яку основу.
Холодний посуд
Холодний чайник із шафи відбирає близько восьми градусів. Обдайте його окропом перед заварюванням.
З технікою розібралися — можна повертатися до пропорцій або знайомитися з рослинами ближче.

Пропорції · 12 хв
Формула 6 : 3 : 1, вага ложки й готові рецепти з градусами та хвилинами.

Рослини · 14 хв
Групи сировини, словник смаку й вплив висоти та ґрунту на рослину.

Відповіді · 5 хв
Вапно у воді, двічі кип’ячений чайник і накип — вороги навіть дорогого збору.